Був чоловік...І нема.Як же це,вічний світе?
Вернеться осінь... Зима.Прийдуть весна і літо
А чоловіка нема... Як же це,клятий світе?
...Грошей не дбав у мішок,справно ходив на роботу
Якось і не знайшов дня,відпочить на турботах.
Що ій-стоіть робота ...а чоловік пішов.
Ну не догодиш усім.Друзі були й набридли
Надто запеклий сусід,от уже мав сусіду!
Що там,-живе сусід,від чоловіка й сліду.
Щось підупав сусід,ходить цигаркою блиска,
Тихо,як вимер світ,навіть... полаятись ні з ким.
Все таки був чоловік,от інема чоловіка.
Космос собі дріма.Діти біжать до школи;
Осінь мина...Зима...Літо й весна по колу.
А чоловіка нема.Страшно не те,що нема,
А що й не буде ніколи!
Вже тих учених тьма,все пояснили на світі.
Ще б ім одне пояснити:Як ото: був-і нема,
Що вже простіше на світі?!
....А чоловіка нема.