Національна ідея і національна ідеологія. Міфи.
Ідея і ідеологія такі ж різні речі, як мотив і мотивація.
Справжні мотиви приховані. Мотивація – зверху.
Мотиви – це те, що спонукає до певної дії, поведінки, вчинків. Мотивація – це обгрунтування цих дій, поведінки, вчинків.
Дуже рідко мотиви і мотивація співпадають. Як правило мотиви і мотивація не співпадають. Іноді вони навіть діаметрально протилежні.
Мотиви первинні, Мотивація – навіть не вторинна, оскільки вторинні дії. Мотивація – це виправдання. Не тільки перед іншими, а навіть перед самим собою.
Ідея та ідеологія.
Національна ідея - вона як мотиви – або є або немає. Як пушійна сила. Говорити про національну ідею, що її потрібно «творити» або «віднайти», не правильно.
Шукаючи «національну ідею», насправді шукають, чи створюють певну ідеологію. А свторюючи «національну ідеологію» не створюєм національної ідеї, яка первинна її створити не можливо. Не потрібно повторювати «подвиги» Франкенштейна...
Никогда не поймешь, что такое жизнь, пока не почуствуешь прикосновение смерти.
Глупо говорить, что смерть ходит за нами по пятам, что она тень жизни. Это мы ходим за ней. И пока мы не наступили ей на пятки... Смерть – впереди, а жизнь?
Хотя… Жизнь – это то, что здесь и сейчас, остальное – смерть.
Если считать – что смерть – это отсутствие жизни. Тогда жизнь и смерть взаимосвязаны. Две стороны одной монеты.
Опять ответов нет. Есть вопрос, на который отвечает сам: живешь или умираешь. Не задавай глупых вопросов и не получишь глупых ответов.
Жизнь – это мимолетное состояние. Смерть – тоже мимолетное состояние.
Истина не где-то рядом. Истина – за пределами жизни и смерти.
Там – где мы есть.
Там – где мы были.
Там – где мы будем.
Там – где нас нет.
Там – где нас не было.
Там – где нас не будет.
Там - где мы можем быть.
Там – где мы могли бы быть.
Там – где мы сможем быть.
Там – где мы не могли бы быть.
Там – где мы могли бы не быть…
И т.д.
И т.б.